Кримінальна відповідальність за розбій в розрізі історичного розвитку
DOI:
https://doi.org/10.36074/DeIure.issue1.007Keywords:
розбій, кримінальне законодавство, кримінальна відповідальність, історичний розвитокAbstract
У статті досліджено питання кримінальної відповідальності за розбій в розрізі історичного розвитку даного поняття. Автором зазначено, що комплексне дослідження питань кримінальної відповідальності за розбій потребує історичного аналізу. Визначення шляхів правового розвитку України неможливе без урахування її історії, унікальних особливостей та світового історичного контексту. Україна, яка з часів Київської Русі була європейською державою, здебільшого слідувала основним тенденціям розвитку права континентальної Європи, з деякими винятками в окремі історичні періоди. Важливо зазначити, що серед науковців немає єдиної думки щодо поділу історії України та її кримінального права на певні періоди.
Наголошено, що кримінальне право існує з найдавніших часів, розвиваючись разом із народом і залежачи від стану економіки, державного та суспільного управління, а також рівня культурних і правових знань. Це стосується і національного кримінального права, яке має глибокі історичні корені. Його початки можна знайти ще до утворення Київської держави, коли суспільні відносини регулювалися звичаєвим правом. Оскільки воно існувало в усній формі та було вкорінене в свідомості людей, ми не можемо однозначно стверджувати, що злочин, такий як розбій, був чітко визначений у звичаєвому праві (навіть за наявності альтернативних назв цього злочину).
На основі проведеного дослідження встановлено, що розбій визнавався нападом на особу з метою викрадення її майна, для якого законодавчо були визначені такі ознаки: 1) застосування насильства до потерпілого, хоча вид насильства не був чітко уточнений; 2) використання або демонстрація зброї; 3) якщо напад здійснювався без зброї, він мав супроводжуватися вбивством, замахом на нього, або завданням тілесних ушкоджень потерпілому (наприклад, пошкодження шкіри, рани, побої тощо). Відповідно до законодавчих норм, науковці того часу в теорії кримінального права виділяли три типи розбою залежно від способу його здійснення: із застосуванням насильства; із застосуванням зброї; із застосуванням погроз будь-якого роду.
Downloads
References
Законодавство Х-ХХ століть: в 9 т. Т. 3. Акти Земських соборів / відп. ред. О. І. Чистякова. Юрид. літ., 512 с.
Іванов, В. М. (2007). ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ : підручник. Київ,. 549 с.
КОДЕКС ЗАКОНІВ ЦАРЯ ХАММУРАПІ. (1967). Матеріал з історії держави та права. 44 с.
Марченко, М. Н. (2001). ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА: підручник для юрид. вишів. 560 с.
Савченко, А. В. (2007). КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ТА ФЕДЕРАЛЬНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ : КОМПЛЕКСНЕ ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. Монографія. Київ. 594 с.
Савченко, А. В. (2007). ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ФЕДЕРАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ : дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08 / Київський національний університет внутрішніх справ. Київ, 616 с.
Тацій, В. Я. (2016). ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ. Монографія. Х., Право, 256 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 Волкошовець Сергій Васильович

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.



