Конфіскація, як наслідок злочинів у сфері земельних відносин

Анотація

Стаття присвячена конфіскації, як спеціальному наслідку кримінально-правового характеру при вчиненні кримінальних правопорушень у сфері земельних відносин. Зазначено, що до порушників кримінально-правових заборон можуть бути застосовані не лише кримінальна відповідальність та звільнення від такої, але і заходи кримінально-правового характеру іншого спрямування. Якщо проаналізувати конкретні матеріали правозастосовного характеру можна побачити, що в окремих випадках результатом вчинення кримінальних правопорушень у сфері земельних відносин є примінення спеціальної конфіскації. Ця тема не залишилася поза увагою науковців, що призвело до формування в українській кримінально-правовій доктрині окремого наукового напрямку про спеціальну конфіскацію. В межах цього вчення науковцями було глибоко вивчено правовий характер вказаного заходу, специфіку його виникнення та еволюції в кримінальному законодавстві, а також співвідношення з відповідними нормами кримінального процесуального законодавства України, положеннями міжнародного права та законодавства інших країн. У даній статті нами буде досліджено аспекти спеціальної конфіскації, які прямо стосуються актуальних питань кримінальних правопорушень у галузі земельних відносин.

Встановлено, що спеціальна конфіскація може бути застосована тільки у тих випадках, коли кошти, цінності або інше майно: 1) отримані внаслідок скоєння кримінального правопорушення або є прибутками від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для спонукання суб’єкта до скоєння кримінального правопорушення, його фінансування і/або забезпечення матеріальних потреб кримінального правопорушення, або як нагорода за його скоєння; 3) стали предметом кримінального правопорушення, окрім тих, що були повернуті  законному власнику, а якщо, такого не вдалося встановити, – стають власністю держави; 4) були знайдені, виготовлені, адаптовані або використані як засоби чи інструменти для скоєння кримінального правопорушення, за винятком випадків, коли вони повертаються законному власнику, який не знав і не мав можливості знати про їх протиправне використання.

Враховуючи правову природу кримінальних правопорушень, визначених у статті 197-1 Кримінального кодексу України, було зроблено висновок, що законодавець повинен гарантувати здатність використання спеціальної конфіскації при їх скоєнні в незалежності від санаційної частини відповідної кримінально-правової норми.