Індексація журналу
Редакція проводить безперервну роботу з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля входження в світовий науковий інформаційно-комунікативний простір, а також підвищення рейтингу журналу та індексів цитування наших авторів.
|
|
Ми є учасниками Програми LOCKSS у Стенфордських бібліотеках. |
Наша редакція також співпрацює з PKP Preservation Network для цифрового збереження архіву журналу, розмістивши вузол збереження в Університеті Саймона Фрейзера (Бернабі, Канада).
Журнал включено до таких баз та каталогів видань:
 |
«Наукова періодика України» в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського НАН України Перший український проект вільного доступу до наукової періодики, депозитарій електронних копій журналів і збірників наукових праць України, створений на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України. Проект розпочався у 2009 році на виконання Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» та спільного Наказу ВАК України та НАН України «Про затвердження Порядку передавання електронних копій періодичних друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». |
 |
Open Ukrainian Citation Index (OUCI) Відкритий український індекс наукового цитування або Open Ukrainian Citation Index є пошуковою системою і базою даних наукових цитувань., що створена за дорученням Колегії Міністерства освіти і науки України. Система OUCI покликана спростити пошук наукових публікацій, привернути увагу редакцій до проблеми повноти та якості метаданих українських наукових видань, покращити представлення українських наукових видань у спеціалізованих пошукових системах, дозволити бібліометристам вільно вивчати зв'язки між авторами та документами з різних наукових дисциплін насамперед у галузі суспільних та гуманітарних наук. Пошукова система і база даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index розраховує метрики на основі відкритих даних бази Crossref (наприклад, H-індекс та i10-індекс журналів). Також, система OUCI пропонує рейтинги українських журналів за кількістю їх публікацій та за кількістю їх цитувань (відповідно до наукових галузей). |
 |
Національний репозитарій академічних текстів Українська загальнодержавна розподілена електронна база даних, в якій накопичуються, зберігаються і систематизуються академічні тексти. Основною метою Національного репозитарію є сприяння розвитку освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності шляхом поліпшення доступу до академічних текстів та сприяння академічній доброчесності. Власником Національного репозитарію є держава в особі МОН, яке визначає розпорядника Національного репозитарію і затверджує регламент. У липні 2018 року такий регламент було затверджено Міністерством освіти і науки України. |
 |
Index Copernicus Онлайнова наукометрична база даних з внесеної користувачем інформації, зокрема, наукових установ, друкованих видань і проєктів, створена в 1999 році в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відстежувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково-дослідних установ. На додаток до продуктивності Index Copernicus також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій. ICI Journals Master List - це міжнародна база, в якій кожен рік оцінюються періодичні видання. Умовою індексації є позитивне визначення багатомірної параметричної оцінки, заснованої на більш ніж 100 критеріях. Результат оцінки в базі ICI Journals Master List - показник Index Copernicus Value (ICV) - це показник сили наукового журналу - він говорить про те, як швидко журнал може досягти мети і збільшити рівень цитування статей. |
 |
Open Access Infrastructure for Research in Europe (OpenAIRE) Open Access Infrastructure for Research in Europe є загальноєвропейським репозиторієм із понад 60 установами-партнерами з усіх країн ЄС та за його межами, місія якого полягає у створенні, підтримці та експлуатації відкритої та сталої наукової комунікаційної інфраструктури. Платформа побудована на основі концепції «Відкрита наука як послуга» (OSaaS). На сьогодні OpenAIRE Research Graph – це одна з найбільших відкритих колекцій наукових записів у світі. Сервіс розвивається в рамках політики відкритого доступу Європейської комісії, і має на меті підтримку дослідницької інфраструктури для виконання мандата відкритого доступу Європейського Союзу. |
 |
Гарвардська бібліотека (HOLLIS) HOLLIS — це онлайн-пошукова система Гарварду для фізичних та онлайн-колекцій. Існує два різні варіанти пошуку: 1) Бібліотечний каталог шукає книги, журнали, відео, зображення, державні документи, рукописи, цифрові ресурси тощо. Він шукає повний текст архівних допоміжних матеріалів. 2) Всепошук журнальних та газетних статей і широкий спектр інших електронних ресурсів, деякими з яких Гарвард не володіє. |
 |
Google Scholar Відкрита доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За своїми функціями Google Scholar схожий на вільно доступні системи Scirus від Elsevier, CiteSeerX і getCITED. Google Scholar дозволяє відслідковувати статистику цитувань наукової роботи, а також підраховує Індекс Гірша (h-індекс) та I10-індекс для профіля науковця. |
 |
WorldCat Глобальний бібліотечний каталог та найбільша у світі бібліографічна база даних, яка пропонує доступ до ресурсів 72,000 бібліотек-членів ініціативи OCLC (Online Computer Library Center, Inc.) зі 170 держав світу. База даних містить більше 330 млн записів, які сукупно надають інформацію про 2 млрд фізичних та електронних публікацій, опублікованих 485 мовами світу. |
 |
CrossRef Міжнародний реєстр науково-інформаційних матеріалів та пов'язаних з ними метаданих, що створений за ініціативою Publishers International Linking Association, Inc. та побудований на технології DOI (Digital Object Identifier). Асоціація Crossref підтримує спільну всесвітню службу взаємної цитованості, яка функціонує як своєрідний шлюз між електронними платформами видавців. Ця служба не зберігає повні тексти наукових публікацій, але вона зберігає інформацію про зв'язки публікацій через технологію DOI, а також метадані опублікованих наукових матеріалів. Завдяки цій системі дослідники можуть використовувати функціональність рівня глобального науково-видавничого середовища. |
 |
Бібліотеки Девіса Каліфорнійського університету Університет Каліфорнії створив 10 видатних бібліотек університетського містечка, що містять колекції світового класу. Офіс наукової комунікації Каліфорнійського університету зосереджується на моніторингу та синтезі значних досягнень у науковій комунікації. |
 |
Університет Лугано Заснована в 1996 році університетська бібліотека є активним членом швейцарської бібліотечної мережі. Бібліотека надає доступ до каталогів бібліотечної мережі та центрів документації. Послуга міжбібліотечного абонементу дозволяє відвідувачам отримувати матеріали, доступні лише в інших бібліотеках. Бібліотека входить до мережі BibliOpass. |
 |
Lens.org (by Cambia Institute) Lens обслуговує понад 200 мільйонів наукових записів, зібраних і узгоджених із Microsoft Academic, PubMed і Crossref, доповнених інформацією відкритого доступу OpenAlex і UnPaywall і посиланнями на ORCID. Повний графік наукового цитування надається відкрито як загальнодоступний ресурс. |
 |
PubPeer Відкритий майданчик для пострецензування, що заохочує користувачів обговорювати та коментувати наукові публікації. Сервіс виконує роль 4chan для науки, дозволяючи кожному розміщувати анонімні коментарі щодо наукових досліджень. Спочатку він призначався для обговорення методів та результатів, але тепер став одним із найвідоміших інформаційно-аналітичних центрів для звинувачень у наукових помилках, підробках та негідній поведінці. |
 |
Semantic Scholar Дослідницький інструмент для наукової літератури на основі штучного інтелекту, розроблений в Інституті ШІ ім. Аллена. На відміну від Google Scholar і PubMed, Semantic Scholar призначено для виділення найважливіших і впливових елементів публікації.[12] Технологія ШІ має виявляти, приховані зв'язки і зв'язки між темами досліджень. Як і раніше, цитовані пошукові системи, Semantic Scholar також використовує графові структури, які включають Microsoft Academic Knowledge Graph, Springer Nature's SciGraph і Semantic Scholar Corpus. Кожній статті, розміщеній у Semantic Scholar, присвоюється унікальний ідентифікатор під назвою Semantic Scholar Corpus ID (скорочено S2CID). |
 |
Scilit Ця база даних наукових робіт розробляється і підтримується видавництвом відкритого доступу MDPI. Scilit є відкритою базою даних для вчених, що використовує новий метод співставлення даних та індексації наукових матеріалів. Сканери Scilit щодня видобувають найсвіжіші дані з CrossRef і PubMed. Scilit формує рейтинг найкращих видавців, журналів і країн за кількістю опублікованих статей. |
 |
OpenAlex (Microsoft Academic Graph) OpenAlex — бібліографічний каталог наукових праць, авторів та установ, доступний у режимі відкритого доступу, названий на честь Олександрійської бібліотеки. Він почав працювати в січні 2022 року компанією OurResearch як наступник ліквідованого Microsoft Academic Graph. OpenAlex конкурує з комерційними продуктами, такими як Web of Science від Clarivate або Scopus від Elsevier, і доповнюється інструментами Bibliometrics та API. |
 |
LibKey Libkey — це технологія зв’язків на основі штучного інтелекту, яка дозволяє дослідникам отримувати доступ до повнотекстових статей наукових журналів, на які підписаний CSIR, а також до статей відкритого доступу у відкритому Інтернеті. |
